Висловлювання, цитати, афоризми Михайла Старицького
Висловлювання Михайла Старицького
Михайло Петрович Старицький: Народився 14 листопада 1839 року в селі Кліщинці, Україна. Український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру. Помер 27 квітня 1904 року в Києві, Україна.
Висловлювання, цитати, афоризми Михайла Старицького
«Для неука дуже легкий спосіб зрікатись: не видів Америки — значить, нема, не чув про Канта — значить, вигадали!»
«Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя»
«Груба сила потрібна тільки дурневі, а розумний обійдеться і без неї»
«Видима смерть страшна...»
«Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка»
«Запорозький козак не боїться собак!»
«Поки живий, — мерщій несіть
Сліпому світиво просвіти,
І в серце, смертію повите,
Живу надію закропіть!»
«Що буде, те буде, а буде те, що Бог дасть!»
«А ви любіть
Свою окрадену родину, —
Й за неї сили до загину
І геть душу положіть!»
«Життя що довга нива — на ній якраз спіткати можна все»
«Спізнаймося самі, вважаймо на брата, –
Тоді нас ніхто не здолає»
«Подай Боже ворога, а приятелі знайдуться»
«Не вільні в серці ми, — Воно одно над нами є владика»
«Не плакати тепер, не в сльозах губить силу, а набиратись треба її для останньої боротьби»
«Живеш на Україні (у значенні місцевости від Сяну до Дону), то знай її мову!»
«Мисль любить більше покій, а до ходячої людини не пристає...»
«А для матері, серце, лиш би дитині щастя, а сама вона і думкою про її щастя буде щаслива»
«Не виділа розкоші свиня, так і хлів за хороми здався!»
«Туча не така жорстока, як люди: буря порве все, та хоч серця не займе. Грім одразу уб'є, та мучити не буде...»
«Тут, на землі, усе зрадливе й брехливе; усі присягання людські — порожні слова, поглум над знудженим серцем... Там тільки і спокій, і щастя — у сяянні довічного неба»
«Можна заціпити слово, можна замкнути уста, та не можна приспати й задавити непокірної, беззаконної думки»
«Є такі рани, які жадалось би і від себе самого сховати, а не то що від миру»
«Поділись горем — легше буде... Коли виплачешся і розважиш тугу — всігди на душі легшає...»
«Небезпека на самоті набагато сильніше відчувається»
«Вище від цієї любови до своєї вітчизни, дитино моя, немає на світі!»
«Не в знищенні своїх кровних підданих, які й боронять наші крайниці, лежить сила держави, а в спільній користі та згоді»
«Бурхливе море заманливіше тихої річки»
«Ми можемо помилятися в найближчих вислідах, але не можемо помилятися в прагненнях»
«Життя — це часове благо, та геть і не благо, а тягар душі. Душа ж безсмертна, і якщо її покладено за «друзі своя», за святу віру, вона досягне в світових житлах Божих довічного раю»
«Істинно, коли Господь захоче людині щастя послати, то і диявола на добро наштовхне!»
«Якщо жінка кохає, то заради свого обранця вона здатна забути все: ім’я, становище, сумління — увесь світ! Тільки смерть може вирвати любов з її серця, але не золото, не золото!»
«То ви, незлобива душа, на все звикли дивитися добросердно, з християнською смиренністю і вірити, що світ може оновитися любов'ю, подвигами окремих доброчесних осіб... Ні, тисячу разів ні! Потрібно змінити умови, тоді і вашим добродіям буде більше місця. Світ повен гадів і скорпіонів, а й друг людства не може на них дивитися без жовчі, без злоби, і повинен з ними боротися на смерть»
«В присмерки життя, коли наступає тьма холодної, безпросвітної ночі навіває якийсь таємничий трепет, душа особливо чутлива до безповоротного і всіма надірваними струнами силкується пробудити згаслі звуки і злити їх в останнє співзвуччя»
«Сім'я — це закуток скритий, а мистецтво веде нас до всесвітнього храму; у шкаралущі сімейній ми служим тільки собі чи своїм дітям, а у роботі художній ми повинні людям служити, цілком себе віддавати світу, громаді. Для того-то сім'я і не може миритись з ко́ном, бо одна одній буде вадити: або зрадиш дітей, або зрадиш громадську справу...»
«Головне те, що всі ми, діти України, предковічні господарі руської землі, повинні розуміти, що всіх нас тисне одне ярмо, що біда кожного з нас — міщанина, купця, запорожця, селянина, — є біда всіх, біда спільна. Всяк борись за своє, а й один одному допомагай, тоді спільними зусиллями, можливо, і подужаємо пана...»
Цитати Михайла Старицького
Маленький іноземно-український словничок:
Принцип — засада
Бачити — видіти
Завжди — всігди, завсігди, завсіди
Вартувати, коштувати — стоїти
Націоналіст — народовець
Націоналізм — народовство
Сфера (відділення) — галузь
Пробачити — простити
Мета — замір
Сцена — кін
Депресія — пригнічення
Характер — норов
Зрештою — вкінці
Знешкоджувати — зневаджувати
Проблема — клопіт
Концерт — виступ
Інструмент — знаряддя
Цитата — витяг
